Мопс | Собакопедия вики | Fandom
Лежащий мопс
Мопс (нидерл. Mops) — порода декоративных собак. Собака с живым, весёлым и при этом уравновешенным характером, благородная и привязчивая к хозяину.
Общая характеристика
Мопс — маленькая декоративная собачка, которую издавна держала знать. Собака с живым, веселым и при этом уравновешенным характером, благородная и привязчивая к хозяину. Мопсы живут 13—16 лет.
Из истории породы
Щенок мопса
Мопс — древняя китайская порода. В ранних китайских рукописях упоминаются «квадратные, низкие собаки с короткой мордой». В Китае существовали собаки «Ха Па» и «Ло Цзе». Две эти разновидности были очень схожи и различались только длиной шерсти. «Ха Па» были длинношерстными. Вероятно предками мопсов были «Ло Цзе», они походили на пекинесов, но обладали короткой шерстью. Мопсы были собаками знати и проживали в богатых домах. В те времена у мопсов еще не было столь глубоких морщин, но четкий рисунок складок на лбу проявлялся и был схож с иероглифами. Именно поэтому морщины на лбу мопса называли императорским знаком. Мопс попал во Францию с турецким флотом в 1553 году. Позже эта порода стала любима и в Нидерландах, где ее окрас уподоблял цветам правящего дома Оранских. Когда Вильгельм III Оранский стал английским королем, он и его жена Мария II привезли в 1689 году мопсов из Нидерландов. Эта порода была весьма популярна около двух столетий. Но постепенно мопсов становилось меньше. В 1864 году для английской королевы Виктории, пожелавшей иметь у себя эту породу, с трудом разыскали одну собаку. Через 20 лет был создан первый клуб любителей мопсов, и благодаря ему порода начала улучшаться и приобретать те стандарты, которые и поныне ценятся в этих собаках.
Официальные стандарты породы с комментариями
См. Мопс/Официальные стандарты породы с комментариями
Особенности содержания и ухода
У мопсов существует специфическое заболевание глаз, которое носит название «хроническая эрозия роговицы». Вначале на роговице глаза возникает почти незаметный дефект и помутнение, которые сопровождаются слезотечением иблефароспазмом (спазм век). Через несколько месяцев вокруг этого дефекта начинают прорастать кровеносные сосуды. Для лечения хронической эрозии роговицы используют препараты йода, антибиотики и витамин А. Кроме мопсов, этому заболеванию подвержены боксёры, французские бульдоги и пекинесы. Кроме того, мопс, как и все «курносые» собаки, громко храпит во сне. Также за кормлением мопсов следует внимательно следить, иначе он подвергнется сильному ожирению и это скажется на его сроке жизни. Дыхательный аппарат мопса оставляет желать лучшего, поэтому нужно следить, чтобы собака не переутомлялась от беготни, не находилась в душном помещении и не перегревалась в жаркую погоду Как собака с плотной и развитой костной и мышечной системой мопс крайне чувствителен к недостатку движений и содержанию кальция в рационе, а также к правильному соотношению в нём кальция и фосфора. Недостаток движений приводит к нарушению кровообращения из-за большой мышечной массы, атрофия которой приведёт к быстрой гибели собаки. Недостаток кальция и неправильное соотношение кальция и фосфора в рационе приводит к нарушениям нервной системы и психики, потерям сознания, а также к целому комплексу нарушений здоровья животного. Множество мифов о наследственных заболеваниях мопсов происходит от их неправильного кормления и содержания. Как и любой молосс, мопс требует грамотности и ответственности от своих владельцев. Эта собака относится к породам дорогим в содержании и требующим повышенного внимания. Также у мопсов может сопревать складочка над носом. Её надо обрабатывать хлоргексидином 1 — 2 раза в неделю. После обработки вытереть насухо складку!
В кинематографе
- Фрэнк (англ. Frank the Pug), инопланетянин из фильмов Люди в чёрном (1 и 2) и одноименного мультсериала, маскируется под мопса.
- Мопсы — любимые домашние питомцы Марти Хаггинса, политика из фильма Грязная кампания за честные выборы
- В фильме Мария-Антуанетта (фильм, 2006) Мария-Антуанетта владелица большого количества мопсов. По традиции невеста должна оставить всё, что напоминало бы ей об иностранном дворе; это включает не только всю её одежду и личные вещи, но также друзей и любимых собак.
- Мопс Перси — друг Покахонтас (Дисней) в мультфильме Покахонтас (мультфильм)
- Эпик (англ. Epic) — полнометражный компьютерный мультипликационный фильм, по мотивам книги Уильяма Джойса «Лифмены и добрые смелые жуки». Трехлапый мопс по кличке Оззи играет сюжетообразующую роль.
Мопсы в искусстве
- Мопсы дважды были удостоены чести оказаться на обложке популярного и известного во всем мире еженедельника The New Yorker.
- Появляются в одноимённой песне («Мопсики») популярного ленинградского барда Михаила Сватенко.
Галерея
См. Мопс/Галерея
dog.fandom.com
Мопс — описание породы собак, фото, характер и уход за щенками
Skip to main content Узнайте больше о компании, которая производит Purina ONE® ➞ Toggle navigationPOD Main Menu
- 21 день
- Корм для собак
- Советы по уходу
- Породы
Порода собак мопс — описание советы полезные заметки
Порода Мопс, существующая более трёх тысяч лет, в настоящее время постоянно входит в различные топы популярности. Эти небольшие декоративные собаки идеально подходят для комнатного содержания.
Собака китайских императоров
История породы начинается еще в глубокой древности, когда эти милые создания служили при дворе китайского императора, их предназначение заключалось в том, чтобы быть возле хозяина и дарить радость своим присутствием. Для этого они были созданы, предположительно — на основе ещё более древнего пекинеса, подробные сведения об их истоках теряются в глубине времён. Прошедшие тысячелетия закрепили за ними роль верного компаньона, любимчика и друга, исполнение этой роли доведено до совершенства.
Обаяние – великая сила
В XVI веке несколько китайских экзотов попали во Францию и сразу же очаровали местную знать. Европейские дамы быстро обзавелись заморскими питомцами, мопсы вошли в моду. Стоит взглянуть на портреты тех времён, чтобы увидеть, с какой гордостью аристократки желают быть запечатленными с любимой собачкой на руках. То же отношение было и в России до Октябрьской революции, после неё порода мопс сошла на нет и полностью исчезла из страны как символ роскоши и неправедного богатства. Справедливость начала восстанавливаться чуть более тридцати лет назад, когда несколько экземпляров были завезены любителями из Европы. Они произвели такое благоприятное впечатление, что за короткий срок стали одними из самых разводимых комнатных собак в России и теперь берут призы на международных выставках.
Преданные, трогательные, добрые
Чем же они хороши? Что делало их любимчиками китайских императоров и избалованных роскошью знатных дам? Трогательная внешность, вызывающая улыбку – маленький вздёрнутый носик, большие, внимательные, очень честные глаза, но не только. В этих животных удивительно гармонично сочетается бесконечная преданность человеку с чувством собственного достоинства, уравновешенность с восторженной радостью жизни, небольшая ленца с «клоунским» артистизмом. Забавное поведение удивляет и умиляет, например, привычка тянуть лапу за угощением, пошевеливая пальчиками.
Время от времени на смешного увальня находят приступы веселья, длятся они недолго, вскоре возвращается обычное состояние невозмутимости, вносящее в дом покой и умиротворённость. Не всякая собака умеет так радушно встретить гостей, поиграть с ребёнком, поладить с другими четвероногими, живущими в доме. Уравновешенность, весёлость и доброта внесены в породный стандарт, трусость и агрессивность крайне редки и считаются отклонениями. Пассивность и флегматизм в стандарт не внесены, хотя большинство представителей «ленивы», но некоторые владельцы с удовольствием рассказывают о своих необычно активных, подвижных питомцах.
Мало быть милым, нужно быть воспитанным
Жизнь по законам строгой иерархии заложена в собачьей природе, вот о чём иногда забывают владельцы разнообразных комнатных малышей. Балуют, выполняют все капризы, не смеют прикрикнуть или наказать, тем самым подрывают свой статус строгого хозяина. Таким воспитанием, вернее, его отсутствием легко испортить даже прекрасные задатки наших ласковых добряков. Обучать их базовым командам обязательно, разумная строгость необходима. Животное обязано чувствовать подчинённое положение в доме, знать своё место и не претендовать на чужое, уметь ходить на поводке. По причине своего темперамента мопсы требуют от воспитателя немало времени и упорства, это не пудели, схватывающие на лету. Серьёзный пёс перед тем, как усвоить ту или иную новую команду, должен «обдумать предложение». Считать ли это недостатком? Скорее – неплохой для человека тренировкой сдержанности и настойчивости.
Чтобы питомец был здоров и счастлив
Порода собак мопс, как и любая другая, тысячелетиями живущая под опекой человека, не может существовать без заботы и тщательного ухода. Выполнять его несложно, но обязательно. Мопсы могут жить только в комнатных условиях, боятся и жары и холода, не выносят грязи. Прогулки за городом, в густой траве или по пыльной дороге – не для них, могут повредиться или засориться незащищённые глаза. В городе гулять обязательно, чтобы развивались мускулы и не было ожирения, только идти нужно неспешно и не долго, если есть возможность, то — на подъём, с натянутым поводком, Тем, кто любит побегать и порезвиться с вёртким питомцем, лучше завести нечто более быстроногое. Удивительно, но многие из этих собак не умеют плавать. Шерсть недлинная, но во время линьки её нужно вычёсывать. Уши, глаза, складки на мордочке – всё это требует регулярной чистки. Примерно раз в два месяца чистюлю следует купать. Аппетит бывает отменный, приводящий к ожирению, но если разумный хозяин не перекармливает любимчика и часто выводит его на прогулки, этого не происходит.
Древнейшая порода собак мопс – идеальные компаньоны, добродушные, преданные и спокойные, лучшие качества, свойственные комнатным питомцам, доведены у них до совершенства.
mymops.ru
MOPS.RU — сайт про мопсов
Мопс, мопсик, мопсюшка, котлетка, толстячок, — сколько ласковых прозвищ мы даем своим собакам. Мопс — собака для людей с особой душевной организацией, открытых, бескорыстных, интеллигентных и интеллектуальных, смотрящих на мир через призму любви ко всему, что их окружает.
Конечно, мопс не обладает утонченной грацией борзых или напористым нравом бульдогов, а тем более качествами овчарки, однако, каким-то невероятным образом, Создатель сумел воплотить в мопсе все то, что делает его поистине уникальным среди многообразия собачьих пород.
Очень сложно объяснить тем, кто не понимает и не разделяет любви к мопсу, что собственно находят владельцы в этой коренастой, порой неуклюжей, смешно сопящей собачке. Может и не стоит этого делать. До мопса надо дорасти… да-да, именно так!
Ведь не существует таких слов, чтобы в полной мере выразить то ощущение бесконечного счастья, которое приходит в дом вместе с маленьким комочком — щенком мопса. День за днем щенок растет, а вместе с тем и бесконечная нежность, которая наполняет сердце. Это не значит, что щенок мопса не доставляет обычных бытовых проблем, однако усилия, потраченные на воспитание и обучение, стократно окупаются преданностью и обожанием со стороны мопса на долгие годы.
Каждый мопс, будь то, увалень или резвушка — большая индивидуальность, более того, это личность, требующая к себе уважения. Каждый мопсовод это знает, причем так случается, что под одной крышей живут несколько мопсов, каждый из которых абсолютно уникален не только по внешним признакам, но и по привычкам, поведению, характеру.
Единственное, что объединяет всех мопсов — безоговорочная любовь к человеку. Это не раболепная любовь сторожевой собаки, и не потребительская любовь представителей декоративных парод. Любовь мопса — это взвешенное чувство самодостаточного существа, которое не требует подтверждения, лишь ответного чувства взамен.
Этот сайт призван помогать делать первые шаги на пути осознания уникального дара природы — мопса. Мы приглашаем всех, у кого в доме живет маленькое чудо — мопс, стать участниками проекта, задавать вопросы, консультировать новичков, а самое главное нести любовь к мопсам в мир, популяризируя породу.
www.mops.ru
Мопс — Вікіпедія
Мопс — порода декоративних собак, виведена в Китаї.
Мопс — маленький декоративний собака, якого здавна тримала знать. Собака з живим, веселим і при цьому урівноваженим характером, благородна і віддана господарю. Недоліками мопсів, що зустрічаються вкрай рідко — є агресивність, боязкість, нервовість. Мопси живуть 13-15 років.[2]
Імператриця Марія Федорівна з дітьми та мопсомМопс — стародавня китайська порода. У ранніх китайських рукописах згадуються «квадратні, низькі собаки з короткою мордою». У Китаї існували собаки «Ха Па» і «Ло Цзе». Ці два різновиди були дуже схожі і розрізнялися тільки за довжиною шерсті. «Ха Па» були довгошерстими. Ймовірно, предками мопсів були «Ло Цзе», які були схожі на пекінесів, але мали коротку шерсть. Мопси були собаками знаті і утримувались в багатих будинках. У ті часи у мопсів ще не було настільки глибоких зморшок, але проявлявся чіткий малюнок складок на лобі, що нагадував ієрогліфи. Саме тому зморшки на лобі мопса називали імператорським знаком[3]. Мопси потрапили до Франції з турецьким флотом в 1553 році. Пізніше ця порода стала улюбленою і в Нідерландах, де її колір був аналогічним з кольором правлячого дому Оранських. Коли Вільгельм III Оранський став англійським королем, він і його дружина Марія II привезли в 1689 році мопсів з Нідерландів. Ця порода була дуже популярна близько двох століть. Але поступово мопсів ставало менше. У 1864 році для англійської королеви Вікторії, яка забажала мати у себе цю породу, насилу розшукали одного собаку. Через 20 років був створений перший клуб любителів мопсів і завдяки йому порода почала поліпшуватися та набувати тих стандартів, які донині поціновуються в цих собаках.[2]
Мопс — собака квадратного формату, компактна і пропорційна. Мопсові підходить девіз multum in parvo. Стандарти межі XX—XXI століть мали на увазі вага породи 6-8 кг. У стандарті не обумовлює висота в холці, але на практиці оптимальна висота сук повинна бути в діапазоні 25-30,5 см, псів — 30,5-33 см. Стандарти породи другої половини XIX століття наказували висоту в холці 30,5 см, вага — 7 кг[1]
Голова велика, кругла, але не «яблукоподібна», без виїмок на черепі. Морда коротка, тупа, квадратна, не кирпата. Явно позначені зморшки. Правильна голова мопса повинна вписуватися в квадрат. Мочка носа знаходиться на середній лінії, що проходить через середину очей і розділяє лицьову частину голови на дві майже рівні частини — лобова частина і морда. При погляді спереду череп повинен бути майже пласким між вухами; куполоподібний (опуклий) або «яблукоподібний» череп — серйозний недолік. При погляді збоку лоб мопса не повинен виступати вперед на зразок чола японського хіна. Морда повинна бути короткою, плоскою і широкою, практично рівною ширині чола. Провали під очима свідчать про погану наповненість морди. Візуально це робить морду довшою, і типовий вид голови мопса як єдиного цілого пропадає. Створюється враження, що голова собаки складається з двох частин, так як провали під очима різко відмежовують морду від лицьової частини черепа. Нижня щелепа повинна бути широкою, а підборіддя досить вираженим. В іншому випадку вся морда буде виглядати недостатньо розвиненою і звуженою.
Перенісся у мопса повинна бути злегка виражена, оскільки повна її відсутність веде до проблем з диханням і, як наслідок, до серцевої недостатності, аритмії і непритомності при сильних заворушеннях і фізичних навантаженнях. Перенісся бажана абсолютно пряма, вона не повинна бути ввігнута, інакше виникає так звана «кирпатість», більш характерна для японських хінів, грифонів або французьких бульдогів. У мопсів, на відміну від цих порід, носові ходи укорочені, а не викривлені. Ще більшим недоліком, ніж кирпата мочка носа, є морда, опущена вниз. При опущеній морді, вираз «обличчя» у мопса стає скорботним і плаксивим. Що стосується зморшок, то бажано, щоб вони утворювали красивий, по можливості симетричний малюнок, але при цьому не повинно створюватися враження вогкої та звисаючої шкіри під очима і у губ, на зразок голови англійського бульдога або шарпея. Брилі не повинні відвисати. Форма складки над носом не має значення, однак більшість експертів надають перевагу суцільній, а не переривчастій, вважаючи, що при цьому голова мопса виглядає більш породно. Складка повинна гармоніювати з усією лицьовою частиною, тобто не бути надмірно товстою, важкою і нависаючою над переніссям, що обтяжить голову в цілому, і не бути надто тонкою, що внесе дисгармонію в масивну голову з великими очима і широкою, наповненою мордою. Мочка носа повинна бути тільки чорною; освітлена — великий недолік. Ніздрі великі і добре відкриті. Очі великі, круглі, виступаючі, темні.
Великі очі мопса повинні бути посаджені досить широко, на одній лінії з носом. Близько посаджені очі надають мопсові нетиповий, дурнуватий вигляд. Характерний для мопса вираз пильності і пустощів буде втрачено. На щастя, подібний недолік зустрічається нечасто. Світло-забарвлені очі — серйозний недолік, також як і маленькі очі або очі, у яких сильно видно білки. До недоліків відносяться також розкосі, мигдалеподібні очі і очі занадто витрішкуваті. Прикус — невеликий перекус. Перекошений (кривий) рот, в якому видніються зуби і висунутий язик вкрай небажаний. Передні зуби (різці) широкої нижньої щелепи завжди на прямій лінії. Вуха тонкі, маленькі, м’які, високо посаджені, щільно прилягають до голови. Два різновиди — «розочки» — маленькі вуха, складені над головою, відведені, назад так, що відкрита внутрішня частина. «Ґудзики» — вуха, закладені вперед, краями щільно притиснуті до черепа, закривають внутрішні отвори. Бажано подавати останні.
Шия злегка вигнута, сильна і товста. Шия повинна бути достатньої довжини, з добре вираженим загривком, щоб забезпечити плавний перехід шиї в холку і горду поставу. Вона не повинна бути занадто короткою (як у бульдога), так як в цьому випадку голова візуально посаджена в плечі. Шия надто довга надає мопсові незграбний вигляд.
Тулуб короткий, компактний, кремезний з добре розвиненою мускулатурою. Довжина тулуба приблизно дорівнює висоті в загривку (квадратний формат). Груди широкі, з добре вигнутими ребрами. Хвіст недовгий, високо посаджений, згорнутий в колечко і притиснутий до тулуба. Подвійне кільце — гідність. Кінцівки прямі, закороткі, міцні.
Шерсть коротка, тонка, гладка, щільно прилегла, на дотик м’яка і ніжна. Забарвлення жовтувато-палевий, сріблястий або чорний. Світлі забарвлення супроводжуються чорною маскою (затемнення на морді і вухах, на лобі у вигляді ромба, темні бородавки) і, можливо, темною смугою (ремінь) на хребті від потиличного бугра до основи хвоста.
У мопсів існує специфічне захворювання очей, яке носить назву «хронічна ерозія рогівки». Спочатку на рогівці ока виникає майже непомітний дефект і помутніння, які супроводжуються сльозотечею і блефароспазмом (спазм повік). Через кілька місяців навколо цього дефекту починають проростати кровоносні судини. Для лікування хронічної ерозії рогівки використовують препарати йоду, антибіотики і вітамін А. Крім мопсів, до цього захворювання схильні боксери, французькі бульдоги і пекінези. Крім того, мопс, як і всі «кирпаті» собаки, голосно хропить уві сні. Також за годуванням мопсів слід уважно стежити, інакше він піддасться сильному ожирінню і це позначиться на тривалості його життя. Дихальний апарат мопса недосконалий, тому потрібно стежити, щоб собака не перевтомлювалася від біганини, щоб не перебувала в задушливому приміщенні і не перегрівалася в спеку[3]. Як собака зі щільною і розвиненою кістковою і м’язовою системою мопс вкрай чутливий до нестачі рухів та наявності кальцію в раціоні, а також до правильного співвідношення в ньому кальцію і фосфору. Недолік рухів призводить до порушення кровообігу через велику м’язову масу, атрофія якої призведе до швидкої загибелі собаки. Недолік кальцію і неправильне співвідношення кальцію і фосфору в раціоні призводить до порушень нервової системи та психіки, втрат свідомості, а також до цілого комплексу порушень здоров’я тварини. Безліч міфів про спадкові захворювання мопсів походять від їх неправильного годування та утримання. Мопс потребує грамотних та відповідальних власників. Цей собака відноситься до порід, дорогих в утриманні, які вимагають підвищеної уваги. Так само у мопсів може зіпрівати складка над носом. Її треба обробляти перекисом водню 1-2 рази на тиждень. Після обробки посипати присипкою.
- Френк (англ. Frank the Pug[en]), інопланетянин з фільмів «Люди в чорному» (1 і 2), маскується під мопса.
- Мопси — улюблені домашні вихованці Марті Хаггінса, політика з фільму «Брудна кампанія за чесні вибори»
- У фільмі «Марія-Антуанетта (фільм, 2006)» Марія-Антуанетта є власницею великої кількості мопсів. За традицією, наречена повинна залишити все, що нагадувало б їй про іноземний двір; це включає не тільки весь її одяг і особисті речі, але також друзів і коханих собак.
- Мопс Персі — друг Покахонтас
- Мопси Майя та Едгар є домашніми улюбленцями зірки ютубу, та однієї з найвідоміших інтернет знаменитостей — П’юДіПая (PewDiePie), а також його дівчини Марсії (CutiePieMarzia). Майя та Едгар є героями пісень, відеоігор і короткометражних відео.
Мопси тричі були удостоєні честі опинитися на обкладинці популярного і відомого у всьому світі тижневика The New Yorkerмопс найкращий в світі собака
Тричі:
27 вересня 2004 році
8 лютого 2010 році
19 грудня 2016 році
- ↑ а б в Ширли Т. Мопс = The New Pug. — Москва: Центрполиграф, 2003. — 326 p. — (Рекомендации лучших специалистов). — 5000 экз. — ISBN 5-9524-0186-4
- ↑ а б Ковалдо Л. А., Сенашенко Е. В. «Мопс. Стандарт. Выращивание. Уход. Профилактика заболеваний. Выставки.» — М.: ООО «Аквариум-Принт», 2005
- ↑ Мопс — особливості та опис породи. Sobaky.Info (ru-RU). 2017-12-12. Процитовано 2019-09-01.
- ↑ Мотоцикл. Вікіпедія (uk). 2018-01-28. Процитовано 2018-05-13.
uk.wikipedia.org